Та̄рьенч Кукесьсуххк - кусськ ло̄гкмушша

[] Тэнн ке̄ссь чуввесь е̄кьна, куэссь Та̄рьенч авьтма вуэр топцэ ӣжесь пэҏт пэ̄йель укскэнтэш, О̄нä я Ца̄нä уййтма лийенҍ. Е̄ннӭсь вӯлкэхьт сӣнэтҍ куэсса не̄дтэль байя оа̄ххкась. Тэннгуэйкэ сыйй ев те̄дтма тэнн баяс, ке е̄лхувэ поа̄ллт пэҏтэсьт. Сыйй пӯдтӭнҍ оа̄ксэсь е̄кьна, а ӣнцэ пэ̄ҏҏт а̄йт уксэсьт, кӣххченҍ олкэс, вя̄л нимэнн ев те̄дта, юррьтэнҍ, мэ̄йн сыйе а̄нҍсуввэ. Я тэль сама тэнн минута па̄ль, сыйе коа̄шштэдэ, ниманҍтэ тыкквэнҍ па̄йхк ев вуанч коа̄ввнэ э пе̄ййв вуэллк тоаськэсьт, тэнн минута па̄ль а̄ввэнҍ поа̄ллт пэҏт а̄йт уккс, э олкэс выллей нӣйтэнч. Тэдт пукэ нийтанҍ ля̄йй сама тыкквэнҍ нӣйта, манҍтэ куэссь-ля̄ннч пӯдӭ уййнэ О̄нҍне я Ца̄нҍне.

Та̄рьенч Кукессьсуххк ёадтсэлэ ӣнцэсь воа̄нцчемуж лыххкэ. Тэль ко̄ххт со̄нн кӯсстэй: вӯпт мо̄рква эввна лийенҍ па̄ррькта кӯтэнҍ кэ̄рр коассанҍ, чогкшуввма югке гоаррэ; нюннҍ ля̄йй гу удць чофта удць картопля, я вя̄л чарьмегуэйм; шӯрр ко̄ммьтэсь ня̄льмэсьт вӯӆӆькэнҍ вӣллькэсь па̄нҍ. Со̄н альн ля̄йй алехь платья, а го алехь та̄вяр соннӭ, кӯсстэй, эйй вуаллма, со̄нн па̄йххкэдҍ платья сэегуэйм рӯппьсесь куськэгуэйм. Чофта се̄ӈькесь я коашькэсь ю̄лькэ э̄л кӣзе югке эвьн кукесь сугкэтҍ: э̄ххт – руччкесь, а ныммьп – чоа̄ххьпесь. А пэре шӯрр чоа̄ххьпесь тӯфля, коа̄шштэдэ, тэль-тэль кэ̄ххчев ю̄лькэсьт. Аджя вӯсьтэ соннӭ сӣнэтҍ Соа̄ййв Африкасьт шэ̄ннтэм ва̄рэсьт, э Та̄рьенч нимэнн мудта оаннӭ эйй та̄ххта.

А куэссь О̄нä я Ца̄нä уйнсенҍ, вуэльк альн е̄ххк нийтасьт оарр обезьянэнч, сыйй кэ̄лльменҍ тыкквэнӭсьт. Удць обезьянэнч ля̄йй тыввнаххта алехь коа̄дтӭтҍ, со̄н альн ля̄йй ца̄гка чуввесь-руччкесь курточка я вӣллькесь сӯййн шля̄ххп.

Та̄рьенч ва̄ннҍцель чӯлл е̄тткас, эфтэнҍ ю̄лькэнҍ воа̄нҍце тротуар мӣлльтэ, нымьпенҍ – мост мӣлльтэ. О̄нä я Ца̄нä ев лӯшштла сост чильметҍ, ноа со̄нн ка̄дэ е̄тткас моагкь туэгка. Ноа выххтэнне нӣйта моа̄цэ, ноа адтҍ со̄нн воа̄нҍце эвтэс ка̄нтэ. Со̄нн тэннгуэйкэ ныдтҍ воа̄нҍцэ, го эйй вышша пыҏс коа̄ввсэ, куэссь юррьтэль моа̄ст пэ̄ҏҏьтэсь ва̄ннҍце. Э̄ллтэнҍ поа̄ллт пэҏт райя, ескэ.

Минута бай па̄ррнэ кӣххченҍ ка̄нҍц ка̄нҍцесь э̄л. Кя̄джя О̄нä цӣӆьке:

-Мэ̄йт то̄нн эвтэс ка̄нтэ ва̄нцах, гу ра̄ххк?

-Мэ̄йт мунн ва̄нца, гу ра̄ххк?- ва̄сьт кэ̄джель Та̄рьенч. -Мыйй гудэль е̄ллепь ва̄лт ланӭсьт, ныдтҍ? Мэ̄йт, югке олма эйй вуэй ва̄ннҍце, ко̄ххт та̄ххт? Я то̄нн та̄тнехь тӣдтӭ, Египтэсьт пугк ныдтҍ ва̄ннҍцэв, э нике эйй тыфтуж.

-Масьт то̄нн те̄дах?- кэ̄джель О̄нä. -Аме то̄нн эгк лиййма Египтэсьт.

-Ко̄ххт?! Мунн эмм лиййма Египтэсьт?!- се̄нтэ Та̄рьенч. -Ныдтҍ тэль, ця̄кэсьт нюнҍ альн: мунн лийе Египтэсьт э те̄дчехь мунн ёдтӭ пырр альм я каллнэм райя уййнэ пугк тыветҍ. Мунн уййнэ коа̄вьнэтҍ ко̄з тӣшшья, мэ̄нн о̄ллмэ, кугк ва̄ннҍцэв эвтэс ка̄нтэ ра̄к-налла. Тыкквэнҍ ли тӣдтӭ, мэ̄нн то̄нн алкчехь са̄ррнэ, уйнчехь, ко̄ххт мунн ва̄нца е̄тткас мӣлльтэ кӣдэ альн, ко̄ххт ва̄нҍцетҍ Индиясьт?

-Ля̄ннч ке̄лсэллэ!- цӣлькэ О̄нä.

Та̄рьенч юррьтлувэ минута бай.

-Зоа̄бэль, мунн ке̄лсэла,- цӣӆькэ со̄нн пэ̄джька.

- Е̄скханнэнч ке̄лсэллмушш,- роа̄вэнҍт Ца̄нä, пые, кя̄джя, це̄ӆӆькэ ӣжесь са̄на.

-Эхэ, ке̄жьхэмь ке̄лсэллмушш,- шӣтэ Та̄рьенч, ӣджь вя̄л е̄на пэ̄джьлувэнҍт.

 -Ноа мудтмэшьт мунн оа̄лкхэла вуаййлэдтнэ, мӣ ля̄йй э мӣ эллей. Я ко̄ххт то̄нн вуаях а̄ннэ: удць нӣйтэнч, ке̄сьт е̄ннҍ ли ӣӈӈькэль альмэсьт, а аджь – негритянскэ цоа̄рр океан сӯллъесьт, пай са̄рнахч вӯййкэсьт. Я тоагэ-шэ,- лажехьт со̄нн, я пугк со̄н ка̄свэнч чармагуэйм вуаӆкэнҍт, -пугк Бельгийскэ Конгасьт эйй коа̄вншув олма, ке ця̄ӆкахч ходтҍ эфт вӯййк са̄нҍ, Пугк пӣйве че̄д тамьпе о̄ллмэ ке̄лсэллэв. Оа̄лкхэллэв ке̄лсэллэ кыджянт часэсьт ӣнцэсь гоарренҍ ё пе̄йв луэшштэдтэм райя. Я ныдтҍ тэль, го мунн куэссь-не а̄йнханна ке̄лсэла, тыйе ыбэ мун э̄л се̄ннтнэ. Мунн чофта кугкь ӣлле тэнн Бельгийскэ Конгасьт. А ка̄нҍцьюшшэ мыйй пашше вуэйепь! Ныдтҍ?

-Вя̄л ко̄ххт!- Роа̄ммгудӭ О̄нä я скрудтҍ оа̄нтэшьт, тэнна пе̄йв никоххт эйй вуэй коаххче пэ̄джь пӣйвэнҍ.

-Мэ̄йт тыйе эле ва̄ннҍце адтҍ мыннӭ ӣнцэсь пе̄рк по̄ррэ?- кэ̄джель Та̄рьенч.

-Э зоа̄бэль!- кадцэсьт О̄нä, -Мэ̄йт мыйе тэнн элля лыххкэ? Вӯллькэпь!

-Тэль шӣг!- вӣнньшэшкудӭ Ца̄нä. -Вӯллькэпь удла! Вӯллькэпь!

-Ноа э̄ввтэль мунн та̄та тӣнэтъ томтсаххьтэ господинэнҍ Нӣльсонэнҍ,- а̄мшувэ Та̄рьенч.

Тэйта соа̄нӭтҍ са̄ррнмэнҍ удць обезьянкья вуэйвэсьт поа̄гэ воа̄льтэ шля̄п я ра̄ххксэнне коаммерьт.

Та̄рьенч о̄ййкэй ла̄ффма калитка, я ёадтъенҍ па̄ррнэ чӯххкса мӣлльтэ, ка̄ххта ме̄вв кядкагуэйм вӯййкэсьт пэҏт луз. Садэсьт шэ̄ннҍтэнҍ пэре шӯрр вуэммь ла̄ффма мӯр, вӯййкэсьт, лыххкма нюаммэм гуэйкэ сӣнэ э̄л. Пугк ко̄лльмэсьт пэ̄ййнэнҍ терасса э̄л. Тамьпе чуэнче е̄бешь. Луэшшта вуэйв пуэйв оа̄ссьтҍе я мӣрехьт о̄вёс.

-Куллтэль, а мэ̄йт то̄нэсьт е̄бешь чуэннч пэҏт луннҍ лоа̄г вӯлленҍ?- кэ̄джель О̄нä. Пугк я̄бпаш, ке̄йт со̄нн куэссь-ля̄ннч уййнэль, ӣлленҍ лӣффенҍ.

-Уйнах,- юррьтлуввма оа̄лкэхьт Та̄рьенч, -кухнясьт со̄нн лышшэ е̄кхэлахч ю̄лькэ вӯлленҍ, а ва̄рне пэҏтэсьт соннӭ лиххч нюэссь – тамьпе пэре ли е̄ннэ мебьледтӭ.

О̄нä я Ца̄нä выльшхэнҍ я̄бпаш э̄л, пуэрхэссьтэнҍ со̄н я сӯӈӈэнҍ пэ̄ҏҏьтэ. Пэҏтэсьт лийенҍ кухня я вя̄л кӯххт комната – вуэдтӭмь пэ̄ҏҏт я ва̄рне пэ̄ҏҏт. Ноа кӣххчменҍ пугк, кӯсстэй, Та̄рьенч о̄ммп не̄дтэль эйй мӯшштла пэҏт ко̄ппчем баяс. О̄нä я Ца̄нä кӣххчменҍ пыҏс воа̄ррьдуввенҍ – вай оарр манҍтэнне субпэсьт негритянскэ цоа̄рр. Сыйй евла ни эфт вуэр уййна негритянскэ цоа̄р. Ноа па̄ррнэтҍ эйй пуадта уййнэ нимэнн, мӣ ля̄йй вӯзьхэ сыйе ажь я е̄ннҍ баяс пэҏтэсьт.

-То̄нн тэста я̄лах во̄фьсе о̄ххтэ?- паллта кэ̄джель Ца̄нä.

-Эмм! Мыйй ко̄лльмэсьт е̄ллепь: господин Нӣльсон, е̄бешь я мунн.

-Э то̄нэсьт евла ни аджь, ни е̄ннҍ?

-Ноа, ныдтҍ!- роа̄ммгэнне кугкехьт Та̄рьенч.

-А ке тоннӭ са̄ррн е̄кьнае мӣлльтэ: «Пӯдӭ па̄лль вуэдтӭ?»

-Ӣджь ӣджьсан са̄рна. Авьтмуссе мунн ӣджьсан са̄рна чофта сӯбпесь ӣнэнҍ: «Та̄рьенч, коаммэль вуэдтӭ» А го мунн эмм куллтэль, танна ныммьпэшьт са̄рна ё кэ̄ррса. Куэссь ё э тэдт эйй ве̄кэхьт, мыннӭ ӣджьсан роаввсэнне поабпхалл. Оа̄нтшэбпе?

О̄нä я Ца̄нä никоххт ев вуаййма тэнн то̄ӆӆькье, ноа маӈӈа юррьтленҍ, вай тэдт элля ё во̄фьсе нюэссь.

Па̄ррнэ сӯӈӈэнҍ кухняя, я Та̄рьенч ла̄ввлгудӭ:

Удла пе̄ц э̄л ла̄тҍк!

Блинатҍ мыйй аллькэпь па̄шшьтэ.

Я̄вв э сӯлль, э вӯйй ли,

Выххтэнне аллькэпь по̄ррэ мыйй!

Та̄рьенч воа̄льтэ ко̄рбасьт ко̄ллм мана я чецькэ сӣнэтҍ паййла вуэййве, лӯннҍтэй сӣнэтҍ ка̄нҍц ка̄нҍцэсь мӣлльтэ. Авьтма маннҍ колкэ соннӭ вӯййкэсьт вуэйв э̄л я коа̄тӭ чильмэтҍ. Тэсьт шэ вя̄л кӯххт соннӭ поа̄зе соа̄гкэ касьтрюлянҍ.

-Мыннӭ пай соа̄ррнэнҍ, мэнӭтҍ чофта шоабшэв вӯпт,- цӣӆькэ со̄нн чильмэтҍ е̄ррмэнҍ. -Тыйй адтҍ уййнсэбпе, ко̄ххт муст удлэнне оа̄лкхэв шэ̄ннтэ вӯпт. Куллбэдтӭ, сыйй кыдцрэв. Бразилиясьт нике эйй выйт олкэс моа̄жханна вӯптэтҍ кэ̄сстэннӭ мэнӭнҍ. Ноа тамьпе евла пальяс вуэйв. Мушта, тамьпе ля̄йй ва̄ннҍ мӣлл ка̄ллесь, ку по̄рэнт пугк мэнӭтҍ, ко̄йт быдтэ ля̄йй пугк ва̄ллэ ӣджясь вуэйв э̄л. Я со̄нн ныдтҍ лӣшшлувэ, куэссь выйтэнҍт пэҏтэсьт, ланӭсьт пэ̄ййнэнтэ шӯрр ёа̄фф, я по̄дтэль коаххче ве̄ххькэнҍ полиция машинатҍ ӣннҍенне са̄ррнэй турьпегуэйм а̄йтнэм гуэйге о̄ллмэтҍ.

Та̄рьенч са̄рнэ я тэсьт шэ воа̄лэшьт кӣмьнэсьт поа̄гэ поабпха манҍ кэ̄рятҍ. Маӈӈа со̄нн воа̄льтэ на̄ввла коазса щётка кукесь нэ̄дэнҍ я воа̄ллтэдэ вӣршэ ва̄шенҍ ныдтҍ пуэраст я удлэнне, роазэ со̄нэнҍ пугк стенэтҍ. Тэнн, мӣ кӯдтэй кӣмьнэсьт, со̄нн ва̄лэ ла̄ттка, ку тула оарэ то̄л альн. Блина тэсьт шэ рӯпснэсьтэ эфт пе̄льт, со̄нн пайнэсьтэ со̄н лоа̄тҍкэнҍ я ныдтҍ удлэнне, блина пыҏс ёррэль, кэдче моа̄ст валас пашьтханна пӣленҍ. Куэссь блина поа̄шштэй, Та̄рьенч суххьпей со̄н кухня байя вӯййкэсьт ка̄рь сыз, оаррэй туэль альн.

-По̄ррэ!- кугкехьт со̄нн. -По̄ррэ удла, вэсьтэ со̄нн эйй чуаццка.

О̄нä я Ца̄нä кыйххтэнҍ блина, со̄нн ли чофта ня̄лькэсь. Куэссь кӣрркнэнҍ по̄ррэ, Та̄рьенч ӣжесь о̄дт коа̄нҍцетҍ коадче ва̄рне комнатая. Тамьпе окромя комодтэ удць ышштҍягуэйм, ниманҍтэ мудта мебель ев лий. Та̄рьенч воа̄ллтэдэ ышшьтҍятҍ ка̄ннҍц ка̄нҍцесь мӣлльтэ ке̄зче я вэ̄зхэллэ О̄нӓя Ца̄нӓнҍ ӣжесь ва̄птэквуд, ко̄нн со̄нн пыннь. Тэсьт лийенҍ ре̄есь лонҍтэ ма̄нҍ, тыввьесь ракушка я югке эвьн ме̄рр кядка. Лийенҍ э югке ко̄рба, мо̄джесь кыйхмкаря я сыллп очка, цуэттҍк коа̄ллвас я е̄ннэ мудта ка̄ввьнэ, ко̄йт Та̄рьенч эженӭсь во̄сстлэнҍ пырр э̄ллмант ёдтлэм па̄ль. Та̄рьенч тэсьт шэ та̄тэсьт ӣжесь о̄дт коа̄нҍцетҍ мэ̄нн-не ла̄йххе мушт гуэйкэ. О̄нҍнэ поа̄зе кинжал перломутровэ нэ̄дэнҍ, а Ца̄нҍне то̄йтэ чугкэнч, со̄н коа̄ммплэз альн ля̄йй ця̄ххка е̄ннэ-е̄ннэ улиткэдтӭ. Чугкасьт ле̄жэ сӯрмас руэнн кӣдҍкэнҍ.

А адтҍ ва̄лльтэ ӣжянт лоа̄йхэтҍ я ва̄ннҍце моа̄ст,- цӣӆькэ скрудтҍ Та̄рьенч. -Го тыйй тэста ебпе уйтне, танна ента ебпе вӯйне мыннӭ аввта пуэдтӭ, а тэнн аллькэпь чофта шоа̄лшэ.

О̄нӓ я Ца̄нä ныдтҍшэ юррьтэнҍ я ва̄ннҍцленҍ моа̄ст. Сыйй воа̄ннҍценҍ рай я̄бпаш, ку ё по̄ррэ пугк о̄фса, я сыйй вӣдженҍ че̄д сад укс олкэс. Проащщъедтмэнҍ господин Нӣльсон маххъесьтэ сыйе шля̄пэнҍ. []

моа̄ст